Я чомусь не поклоняюсь Максиму Гольфарбу, хоча іноді він говорить правильні фрази. Правильні фрази і я знаю, але "сказати правильну фразу" не означає "сказати правду". Можу пояснити.
- У нас в Україні справді добувається приблизно стільки газу, що для населення вистачить, а для промисловості - вже ні. Це природна випадковість, а не важлива закономірність. Отже, частину газу маємо значно дешевше, а іншу частину, покупну, значно дорожче. І добутий газ, і куплений газ стає нашою власністю, один ми добули, інший ми купили, і цей газ єдиний. Він повинен мати єдину ціну в країні, для всіх, хто цей газ використовує. Будемо вводити для когось особливі, зменшені ціни - будемо стимулювати марнотратство.
- Абонплата за газ - це традиційне "хотіла, як краще, а вийшло, як завжди". Задумка була в тому, що вартість експлуатації гахотранспортної системи не залежить і не може залежати від ціни газу, і ця задумка, на жаль, сама по собі ідіотська. Для транпортування газу на абсолютній більшості компресорних станцій використовуються компресори, які для своєї роботи спалюють той самий газ. Вони працюють на газі, і транспортують також газ. Є також невелика кількість компресорних станцій з електричними компресорами. Також самим газом проводяться профілактичні продувки магістральних газопроводів, це марнотратство, іншого способу нема, Одним словом, це "розділення плати за газ і за транспортування" притягнуто за вуха.
- Я лише про газ, інші теми, про які грузить Гольфарб, я не чіпаю.