Посилання на цю історію мені прислав друг з Польщі. Думаю, що багато хто бачив автомобільпро який йдеться в новинах або в інтернеті, то ж я вирішив перекласти її на українську мову і викласти сюди. Оригінал можете почитати по лінку, який буде в кінці.
-----------------------------------
Історія яку я хочу Вам розповісти така незвичайна, що іноді важко в неї повірити. Зрештою більшість з нас купує собі автомобілі, а потім з ними розстається. Одних позбуваємось з почуттям полегшення, а розставання з іншими - є для нас трохи важчим. Деякі авто прагнемо якнайскоріше забути, інші залишаються в нашій пам'яті надовго, багато років викликаючи сентименти і приємні спогади. Проте рідко в кого з нас є можливість простежити подальшу долю наших автомобілів, а навіть якщо і є - майже завжди це не настільки цікаво щоб цим перейматися.
Ключове слово "майже". Буває, що автомобіль який, здавалося б відправився на заслужену пенсію, знов з'являється в нашому житті, за дуууже несподіваних обставин!
ІСТОРІЯ ОДНОГО PAJERO
Але давайте з початку. Було 17 січня 2009 коли я зібрався до Радиня-Підляського по нього:
Mitsubishi Pajero II, 2,5 TD, SuperSelect, 1993 року випуску. Омріяний позашляховик, який я так довго шукав :) А потім він довго і добре нам служив, хоч інколи, звісно, ламався.
Найбільше дошкуляла йому іржа, але він відважно відзначився на бездоріжжі
Крім того - був серійним позашляховиком, тож непогано давав собі раду.
Проїздив з нами ледь не пів Європи (умів також у зв'язку з цими подорожами доставити додаткові емоції)
Але всі ми його справді дуже любили (навіть моя дружина, хоч досі буде божитися, що насправді його ненавиділа ;)
Та все ж настав той час, що кількість поломок і іржі в, як би то не було 21 літньому автомобілі, стали настільки великими, що ми прийняли рішення відправити Паджерик на заслужену пенсію і виставили його на акціон.
Багато людей приїжджало і оглядало авто, але немала історія ремонтів відлякувала більшість потенційних купців. Поки одного дня, після полудня, я відповів на телефонний дзвінок, і ввечері мій позашляховик попрощався зі мною назавжди. Останній знімок і я вже більше його ніколи не побачу (принаймні так мені тоді здавалося).
Авто купили в кінці червня 2014. Через майже 9 місяців ми звикли до його відсутності (і до більшої кількості грошей, що залишались в гаманці, замість мандрувати до кишені механіків), поки одного березневого дня...
ДЗВІНОК ВІД «СЛУЖБ»
- "Добридень, Пан Матеуш? ******** (ім'я і прізвище офіцера) ******** (назва спецслужби). Чи є Пан власником автомобіля Mitsubishi Pajero, номер DJ 43906"?
Я аж онімів... Думаю собі, ******** дзвонить щодо мого автомобіля!?
- Ні, автомобіль я продав в кінці червня минулого року - відповів я, наполегливо міркуючи в чому справа... Напевно не про несплачений штраф йдеться.
- "Пане Матеуш, ми знайшли панський автомобіль, принаймні згідно з реєстром пан надалі є його власником (Це також свого роду парадокс. Бажаючи бути добрим громадянином я вже наступного дня після продажу повідомив про це у відділі комунікації, що було підтверджено мені печаткою на угоді купівлі-продажу. Та незважаючи на це, півроку по туму в системі я надалі значусь як власник авто). Так от, пане Матеуш, панський автомобіль знайшовся на Україні. А точніше на Донбасі. Застосовувався українськими силами у боротьбі з сепаратистами. Весь час на польських, ПАНСЬКИХ номерних знаках. Тепер потрапив до рук сепаратистів і використовується російською пропагандою як доказ того, що поляки воюють в Україні.
- eeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeee... Вау - то єдиний коментар на який я був здатний в перший момент. Розмова тривала ще з хвилину, але стосувалася в основному питання документів. Нічого більше Пан з ******** не сказав і залишив мене в стані великого шоку.
Після роботи і повернення додому я взявся за пошук в інтернеті. Застосував свої, майже вже забуті, знання російської мови і з допомогою Google Translate почав шукати. Знайшов знімок.
ЗАМІСТЬ ПЕНСІЇ НА ВІЙНУ
Знімок який цілком підтвердив слова Пана з ************ про те, що мій автомобіль вирушив на війну
Фото зроблено ймовірно в Харкові. Чи перед битвами в яких брав участь, чи між, важко сказати, але вже видно, що автомобіль трохи пошкоджений. Ліве переднє крило пом'яте, задні ліві двері відстають, українські кольори... ну і цей напис на задньому віконному склі. Що означає вгадайте самі (не є то номер :).
Більше знайти мені не вдалося. І напевно нічого більше б і не вдалося, якби темою не зацікавився мій колега, що знає російську дуже добре і зміг сильніше заглибитися в російську пропаганду.
На youtube він знайшов сюжет сепаратистського телебачення, а в ньому... мого Паджерика:
В сюжеті сепаратист розповідає про трофеї під Дебальцевим, одним з яких є, між іншим, Pajero
Розповідає як авто потрапило до їх рук і про те, що вони його собі відремонтують і служитиме далі ім.
Демонструє польську реєстраційну наклейку.
А тут ви можете побачити весь сюжет (Pajero з'являється з 01: 30)
http://youtu.be/gZlShAJprzEОригінал (польською):
http://wkarkonoszach.blogspot.com/2015/03/historia-pewnego-pajero.html
Останні повідомлення