Цитата: Віталій від Листопад 22, 2021, 17:44:43
Якщо б Радіо Точка запустилося б, то завтра або після завтра суспільне б виступало із заявою щоб дати частоти цій станції по всій країні, і тоді знову б частоти йшли тільки суспільному. Я нічого не маю проти ретро формату. Але мені здається 3 радіостанції суспільного вистачить із головою.
Я колись у Донецьку та Запорізькій області роками вночі слухав італійське державне радіо RAI (Radiotelevisione Italiana), коли воно ще мовило на коротких хвилях (інколи було чутно і на середніх). І вони ретроформат транслювали з опівночі до 6 ранку у програмі "Notturno italiano". Всередині країни це все також можна було слухати і по проводовому радіо (filodiffusione), в них проводове мовлення мало не 3 кнопки, а 6 чи 8, якщо не більше! Так там були ведучі, що коментували для сучасної авдиторії кожну санремівську пісню, починаючи з початку 50 років. Передачі ті я тепер згадую, коли чую програми ретро на нашій "Культурі" від Олесі Білаш, та "Звучало по радіо" (Промінь, УР-1). Стиль той самий.
Отже, виникає питання - що заважає НСТУ вночі, замість повторів денних передач, "крутити" українське ретро?
P.S. Ще згадалося... До початку війни в Донецьку працювало "Мега-радіо", одним з засновників якого був відомий Сергій Сивохо. (Це зараз він показав себе ватною, одіозною персоною, що пхає свого поросячого носа у політику, нічого в ній не петраючи. А тоді він був на своєму місці, викликав повагу та захоплення, ніхто навіть і не посмів би згадати його "слабкості" на кшталт, sorry, нажертися та обісцятися...).
Так от. На тому Мега-радіо, доки його не віджали у 14-му, традиційно було багато "чорної" американської ретромузики 50-60 років, добротної, стильної: джаз, блюзи, фокстроти, реггі, а також кантрі. Як правило, це відбувалося під вечір, вночі та по вихідних днях. Навіть певний напрямок був: "для водіїв, далекобійників" (усе, як у американткому чорно-білому кіно). За таку прикольну тематичну нішевість це радіо звучало фоном у кафешках та "забігалівках", бо створювало певну, хай стереотипну, атмосферу, що розкручувалася у американських вестернах, подіях від Великої депресії й пізніше, саме коли якась дія розгорталася у закусочних та бістро...
В наш час, можливо частково, таку роль "атмосферного" радіо, як мені здається, починає перебирати на себе Радіо Jazz, де теж багато "чорної" музики, необов'язково джазової.
Останні повідомлення