Думав, цього тижня текст тут напишу, так Залужний в мене половину забрав.
Ну шо ж, тепер сподіваюсь, в нашому інформпросторі вже не буде такого: скоро, скоро ми переможемо, сподіваємось на якнайшвидшу перемогу, в росіян - недоармія. Навіяно спостереженнями за ефірами радіостанцій та телеканалів (особливо Радіо Максимум). Пора ставати ДОРОСЛИМИ, бо героєм може бути й дитина. А після війни проблеми мирного часу нікуди ж не зникнуть.
Можливо, те, що зараз скажу, є не зовсім шанобливим, але Помаранчева Революція та Революція гідності, враховуючи дуже довгий період відсутності державності до 1991-го з усіма наслідками, були невдалими, бо ці протести були лише кілька місяців, а не кілька років, як в комуністичній Польщі наприклад. Відповідно, вони не позбавили нас інфатильності, надії на чергового Месію, який все за нас зробить, а ми будемо жити, як до того. Абсолютна більшість наших громадян не розуміє, що для якісних змін ще й потрібні певні ідеології типу правих, лівих чи центристів, навколо яких гуртуються верстви і певні еліти. І що такі переважно ідеологічні, а не вождистські партії, можуть роками сформовувати своє бачення майбутнього, перш ніж просто потрапити в виборні органи влади.
Тому я проти закінчення війни за рік-два на наших умовах. Тільки війна тривалістю 5-10 років ціною величезних втрат і страждань змусить нас стати нацією дорослих людей, а не балаболів, яких потім всі ламатимуть і ставитимуть в усі пози і залишатимуть сировинним придатком.
П.С. Особливо харить, як люди бажають мирного неба над головою, а розумієш, що ще довго такого не буде.