Почну з того, що Україна, як і інші колишні радянські республіки (зараз балтійські відпали), була, є і ще так 10-15 років буде буфером. Свого часу країни колишнього соцтабору були приблизно 45 років буфером між Західною Європою і СРСР, а зараз географія призначила Україні, Білорусі, Молдові роль буферної зони між ЄС і Росією.
А тому природній стан нашого медіаландшафту виключає наявність громадського мовника, створення якого разом з роздутістю і неприбутковістю наших провідних телегруп (які, крім ахметовської, так і не змогли запустити свої інформаційні телеканали) і з бажанням будь-якого президента мати свій інформаційний актив (холдинг Пінчука, Тоніс, БТБ, Бізнес, 112, УМХ, 5 канал, Дім, Рада) породили під час війни оцей обпльований і обхайпований всіма телемарафон.
І до речі, жодна з ГОшок, яка була причетна до створення НСТУ, не визнала своєї частини відповідальності у тому, що сталось, бо інакше фінансування не буде.
Останні повідомлення