Висловлю таку неприємну думку, зазіхаючись на цю "священну корову": гімн дуже песимістичний,- як з точки зору музики, так і за змістом (усе подається у якомусь далекому від реальності умовно-майбутньому часі. Не дарма інші куплети з соромом приховали (про нездійсненні плани "Від Сяну до Дону"). Згідно того, як стрімко у нас падає економіка з 91 року, "Ще не вмерла" тепер асоціюються з "ледь дихає, навіть жевріє, ледве подає ознаки життя". На мій погляд, наш гімн абсолютно НЕ надихає,- навпаки формує відчуття тривоги, невпевненості і, навіть, приреченості на тлі звуків шахедів, що ревуть за вікном... А потім не дивуйтесь, що люди кажуть: який гімн, така і країна: бо це є алегорія / постать худої, хворобливої жебрачки, що у дратті йде по світу з протягнутою рукою...
Але я розумію, що проводити якісь конституційні зміни зараз не на часі, це просто бла-бла-бла.
Ще одна "каменюка" у бік теперішнього українського гімну - його схожість з польським. Дуже багато тлумачень і кривотолків з цього приводу було і буде.
Якщо ви думаєте, що усе викладене вище є "откровенням" совкодрочера, то ви помиляєтесь. Про повернення, навіть зі зміною тексту (за російським сценарієм) нереально оптимістичного українського радянського гімну не може бути й мови. Бо, як на мене, найкращим гімном була б "Молитва за Україну" ("Боже великий, єдиний"). Ним колись закінчувалися передачі УР-1 та УТ-1. Ось у ньому за змістом кожен рядок дійсно надихає, викликає відчуття величі, гордості за країну, що, власне, і притаманне для будь-якого гімну. Саме цього бракує у "Ще не вмерла".