Стрілкова наказано "прибрати"За даними з багатьох джерел, найближчими днями Ігор Іванович Стрілков загине як справжнісінький герой. Його пришиють свої, – чи то візиткою Яроша, чи кредиткою Коломойського, чи зубочисткою Авакова, то вже немає значення. Суть від цього не змінюється: підполковник ФСБ вже зробив свою справу і лише заважає процесові. Доки він житиме, Путін вважатиметься терористом на світовій арені і зрадником "ополченців" на території Росії. Гіркін-Стрілков дійсно вже зробив все, що міг, і тепер б'ється у безпорадності. Протягом останніх півтора-двох тижні у нього простежується неприхована істерика, яку не важко помітити у численних його заявах. Чого варте тільки вчорашнє повідомлення, в якому він визнає, що терористи перебувають у плачевному стані: "Все очень плохо!!! Тактические победы на второстепенных участках не могут изменить стратегическую обстановку и результаты стратегических поражений! А сдача Белого и Веселой Тарасовки – это в наших масштабах именно стратегическое поражение! Сейчас нас отрубают от границы – то есть от любого снабжения. Ночью противник прошел через Тоненькое к аэропорту Донецка, создав сеть опорных пунктов, каждый из которых защищен 5-7 танками...". Перед тим "міністр оборони" "ДНР" звинуватив Донбас у небажанні підтримувати "ополченців", потім Кремль – у слабкому забезпеченні, а також в тому, що замість хорошої техніки постачають списані дрова, а також у поганому фінансовому забезпеченні. За декілька місяців "ополченської діяльності" російські медія розкрутили Гіркіна до рівня національного героя. Він – спаситель Малоросії, "справжній русскій", і до його діяльності, до його слів у російського піпла високий індекс довіри. І якщо людина, якій довіряють користувачі зомбоящика, починає критикувати Путіна, дедалі більше говорить про зраду інтересів "ДНР" з боку Кремля, то така особа перетворюється на особистого ворога російського президента. Володимира Володимировича взагалі не можна критикувати, а тим паче – національним героям. Саме тому для дискредитації Гіркіна днями на Донбас приїхав так званий ідеолог "Новоросії" – телеведучий Сергій Кургінян. Під камеру він наговорив чимало поганих слів про російського терориста, і все для того, аби пояснити російському піплу: Гіркін не виправдав високого довір'я російського народу, і саме через нього відбуваються провали у "визвольному русі" "ДНР". Ще Кургінян та його соратники натякнули на важливу річ: "Гіркін-Стрелков – це "поліпшений Навальний", і він хоче сотворити із себе "альтернативу Путіну". Альтернативний Господь-Бог – яка ще більше може бути крамола у Російській Федеративній регалії. Далі – анафема, інквізиція на спалення на багатті народного гніву. Але це не єдиний гріх Ігора Гіркіна, за який його слід відправити на багаття. Останній з них полягає на тому, що він, Стрілков-Гіркін, фактично підсунув свій електричний стілець терориста під задницю Володимирові Володимировичу, і тому тепер доводиться доводити, що він президент всія Русі, а не якийсь нікчемний диверсант, що збиває ворожі літаки. Ситуація ж бо чітко зрозуміла: будучи вже глибоко деморалізованим, Гіркін не міг віддавати адекватних наказів, фільтрувати дані розвідки та агентури, тримати жорстку дисципліну в підрозділах. Одна справа, коли батьківським пістолетом хлопчиня вибило зуб сусідській дитині, а зовсім інша річ, коли прострілило око злому поліцаєві з Інтерполу В результаті, отримавши в управління кваліфікованих військових фахівців та надсучасну зброю, під його началом було збито міжнародний авіалайнер Boeing – 777, але для нього, а також для його покровителів черговий збитий літак став не джекпотом, а чимось діаметрально протилежним: одна справа, коли батьківським пістолетом хлопчиня вибило зуб сусідській дитині, а зовсім інша річ, коли прострілило око злому поліцаєві з Інтерполу. І тепер Путіну вже доведеться пояснювати, для чого він відправив терористів до України, спорядив зброєю, та ще й пудрив мізки світовій спільноті. І даремно, що безпосередньо стріляли по літакові люди "Бєса", а не "Стрілок" і не "Путін" – міжнародна спільнота все рівно на чолі цих диверсантів бачить особисто ВВП. Це другий гріх Стрілкова, і він також смертний. Загалом, "Стрілок" виявиться типовим кабінетним воякою. На початках запорукою його успіху було декілька складових: - відкриті кордони, через які його загонам невпинно надходили техніка та гроші; - гроші, на які постійно можна було вербувати лояльних аборигенів; - частина одурманеного населення, яке клюнуло на ідею "русского мира". - безпорадність та кволість українських силовиків. Нині ж ситуація змінилася. Мародери, ґвалтівники, викрадачі людей та інші неадеквати з числа оточення Гіркіна нині дуже погано сприймаються місцевими. Здається, всі уже зрозуміли, що ці люди – це в більшості випадків звичайне генетичне сміття, під началом яких Донбас може перетворитися на велику кримінальну зону, в якій прості люди не лише будуть позбавлені зарплат, пенсій, але й будь-яких прав та захисту. Адже терористи нині грабують саме вчорашніх прихильників "ДНР" та "ЛНР", що є прекрасним щепленням на майбутнє від наступних прожектів Путіна. Соратники Гіркіна наочно переконаються, що кожній собаці буде собача смерть... Зменшуються грошові потоки, зменшується силова підтримка, Путін вимушений дедалі відкритіше втягувати війська збройних сил РФ, і йому, Володимиру Володимировичу, потрібна ритуальна жертва, яка пояснить, чому провалилася "визвольна війна" на Донбасі. І Стрілков на неї підходить найбільше. "Стрілок" не виправдав його очікувань, він не готовий воювати, як Сидір Ковпак, в глибокому тилу, без мохіто і світла телекамер. Як на мене, то для України ця смерть теж буде показовою: соратники Гіркіна наочно переконаються, що кожній собаці буде собача смерть... Хіба що Ігор Іванович вчасно "змиється", прихопивши з собою оті московські мільйони, про які так багато говорять деякі активісти "ДНР".
Орест Сохар