Цитата: kotenko. від Грудень 16, 2022, 20:59:15
Тому я проти закінчення війни за рік-два на наших умовах. Тільки війна тривалістю 5-10 років ціною величезних втрат і страждань змусить нас стати нацією дорослих людей, а не балаболів, яких потім всі ламатимуть і ставитимуть в усі пози і залишатимуть сировинним придатком.
Згоден повністю з Вашими думками, але не з передостаннім абзацом. Бо в мене виникає питання, що і хто залишиться в країні через 5-10 років. Ми зараз і так маємо величезні втрати: країна зруйнована, багато людей гине, а багато, хто виїхав. Суджу по собі і по колу моїх знайомих. Серед дорослого населення не так відчувається "дорослішання", про яке Ви казали. А ось серед людей мого віку, тобто віку незалежної України +- 10 років це "дорослішання" відчувається, і воно відчувалося до війни, хоча погоджусь, дорослішати треба ще було, але це відбувається поступово, і ніякою революцією його не пришвидшити. Майже ніхто, і ні від кого не чекав, що хтось прийде і вирішить його проблеми. І, нажаль, зараз багато, хто з них знаходиться не в Україні, не бажаючи того, бо бояться за своє життя, життя своїх дітей і рідних, і якщо війна затягнеться ще на декілька років, то вони вже, мабуть, і не повернуться. А це саме ті люди, які мають будувати країну. Тому, боюсь, щоб через 5-10 років у нас не залишилася країна з дорослими людьми в прямому сенсі, але не дорослими в ментальному. Життя у всіх одне, і його хочеться жити тут і зараз, а не чекати роки, а тим паче гинути задля благородних цілей, які можливо в майбутньому ніхто не оцінить. Особливо це почуття загострюється, коли дивишся майже смерті у вічі, і прощаєшся з життям, бо думаєш, що кінець. Тоді вже нічого не важливо, і ти не думаєш, що буде з країною і нацією, ти проклинаєш всіх, хто це допустив і думаєш лише про себе і близьких, як вижити, і щоб це все скоріше закінчилося