Втрати українських теле- і радіокомпаній та об'єднання зусиль задля відновлення мовлення
Медіа, так само як і енергетичні компанії, належать до критичної інфраструктури, по якій ворог б'є прицільно. Проведене Національною радою опитування ліцензіатів про їхні втрати під час війни (відповіді надали 60% компаній, зареєстрованих у Державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення) засвідчило, що значної допомоги потребують 20 компаній (3% серед тих, хто відповіли на опитування) – вони повністю втратили своє обладнання. Ще 84 компанії (13%) зазнали часткових технологічних втрат. Однак найбільш промовистими і болючими є цифри щодо людей – працівників компаній. Адже 89 медійників були поранені, 4 – загинули, а ще 5 – зникли безвісти. А за даними Інституту масової інформації, станом на 27 грудня 2022 року внаслідок російської агресії в Україні загинули 43 медійники. Ці цифри не вкладаються у звичайну цивілізаційну логіку, адже здавалося, що після страшних уроків Другої світової людство ніколи не повторить трагічних помилок і жахаючої статистики війни.
Загалом, у період запровадження воєнного стану в Україні тимчасово припинили мовлення 234 телерадіоорганізації та провайдери програмної послуги, а відновити мовлення вдалося лише 42 компаніям. Збитки компаній, за даними проведеного опитування, становлять 463 мільйони гривень. Національна рада не є розпорядником державних коштів, які б могли бути задіяні для відновлення мовлення українських телерадіоорганізацій. Однак Національна рада веде постійні переговори із закордонними партнерами, наприклад ЮНЕСКО, про гуманітарну допомогу для мовників апаратурою, спеціальним обладнанням, генераторами.
Січень 27, 2023, 17:51:26Збитки, завдані ліцензіатам Остаточні масштаби збитків українських телерадіомовних компаній будуть встановлюватися після Перемоги. Попередньо регуляторний орган проаналізував втрати мовників і провайдерів програмної послуги, звернувшись до них із проханням заповнити відповідну форму Опитувальника. Ця робота проводилася кілька місяців і основний її етап завершився на початку серпня. Ліцензіати й зараз можуть подати інформацію про свої втрати, надіславши її на спеціально створену поштову скриньку:
losses@nrada.gov.ua. За результатами здійсненого Національною радою аналізу встановлено, що Опитувальник заповнили понад 60% від зареєстрованих у Державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення компаній. Серед них – 210 радіомовників, 208 провайдерів програмної послуги, 159 телемовників і 61 компанія, що веде діяльність у кількох напрямах чи видах мовлення. Щодо своїх працівників компанії повідомили про 89 поранених, 4 загиблих та 5 зниклих безвісти людей. Також за час війни відбулися такі зміни: 1) щодо людського ресурсу: ▪ 12% працівників звільнено (половина з них – за ініціативою працівника); ▪ 28% переведено на знижену зарплатню; ▪ 12% оформили відпустку без збереження заробітної плати; ▪ близько 20% працівників змінили місце проживання (третина з них виїхала за кордон). 2) щодо технологічних втрат: ▪ 84 компанії (13 % серед тих, хто відповів) постраждали частково; ▪ 20 (3%) – повністю втратили обладнання. Загальна сума матеріальних втрат мовників становить 463 мільйони гривень; 10 компаній назвали суми більші за 5 млн. грн, одна – 200 млн. Більшість із них – із Маріуполя Донецької обл., Лисичанська, Сєвєродонецька Луганської обл., Снігурівки Миколаївської обл. Інформацію про втрати і проблеми українських мовників Національна рада доносить до міжнародних партнерів, веде діалог із урядом щодо надання допомоги компаніям, які постраждали найбільше. Представники регуляторного органу в регіонах шукають шляхів для відновлення діяльності телерадіоорганізацій, за слушної нагоди координують роботу із залучення спонсорів та інвесторів.
Останні повідомлення