Враження:
Другий півфінал більш ліричний, але початок і кінець гарні, а середина - м'яко кажучи, не дуже. Якшо побачите слово "кіно"- то виступ не з форматом кадру 16:9, а обрізане згори та знизу, як в кінофільмах на ТБ.
Фіни- поп-рок, ветерани діло знають.
Ізраїль - косить під Фредді Меркюрі.
Сербія - чи то пародія на православ'я, чи то... Росія - "а че так можно было, что ли..."
Грузія - кіно, саундтрек, такий номер від них ще не бачив.
Мальта - Вірменія, як на мене, трохи заїжджена.
Сан-Марино - тріпп..., ой, Стріппер, глем-рок.
Австралія - я колега Джорджа Буша в 2018-го.
Кіпр - не вокал, але по-грецькому.
Ірландія - гірше, ніж Gala (в тої хоч одна пісня вийшла - Free from Desire (на-на-на-на...). Наприкінці їй сказав - "Звиняй, ти не в фіналі". Ляп був в трансляції - не показали, хто виступає (здається, в апаратній бачили репетиції і офігіли від невдалого диско)))
Естонія - трохи кіна.
Румуни - сумніші за Ізраїль.
Польща - дякую за ефекти дощу і грому. Відчувається акцент.
Чорногорія - кіно, шо то за коло на спині?
Швеція - знову кіно, а вона точно шведка? Бо таке, наче Британія виступає.
Чехія - гарно.
Наші конкуренти в фіналі (за когось з них я навіть проголосую) - Молдова, Швеція, Норвегія, Чехія, Нідерланди, Британія, Іспанія, Італія зі співом "комариків-дзюбриків"