Ятрань (Умань)

[Валерий П. М.]

Це звичайна радіолюбительська книжка, яких тоді у 60-ті, 70-ті роки в СРСР було дуже багато. Спочатку теоретичні викладки з радіотехніки, приклади схем каскадів транз. приймачів і підсилювачів НЧ. Далі, описи, принципіальні і монтажні схеми практичних любительських приймачів і їх наладка. Далі, описання по самостійному виготовленню деяких радіодеталей. І, в кінці, вище названа таблиця для того, щоб радіолюбитель, який не має спеціальної апаратури і приладів, зміг правильно установити межі діапазонів по сигналам мовних радіостанцій.  

[дрон]

Валерий П. М. написав(ла):

Надаю ще інформацію про 3-тю програму українського радіо на 1485 кгц

На 1485 кГц з Харкова Перша Програма + Обл.Радіо транслювалися і до 1992 і після.  

[Валерий П. М.]

дрон! В газеті написано: 202 м - 1485 кгц (Киев) - робота 6.00-1.00 . Так що, не знаю ...  

[дрон]

Валерий П. М. написав(ла):

В газеті написано: 202 м - 1485 кгц (Киев)

Вибачте! Про , Київ Ви тільки тут написали, а не вище.  

[Валерий П. М.]

Я прошу у Вас пробачення, що надав інформацію про роботу 3-ої програми в 1992 році в дуже скороченому вигляді. Даю, як написано в газеті \"7 дней\".
  ІІІ-я Республиканская программа и \"Маяк\"
(3-я Республиканская транслируется с 9.00 до 24.00, а с 24.00 до 9.00 - \"Маяк\")
202 м    - 1485 кгц (Киев)     время работы 6.00-1.00
60,7 м   - 4940 кгц (Киев)     круглосуточно
203 м    - 1476 кгц (Львов)    круглосуточно
210 м    - 1431 кгц (Николаев) круглосуточно
444 м    -  675 кгц (Ужгород)  круглосуточно
  4,12 м -   72,86 мгц (стерео) 6.00-1.00
Наразі, про частоту 1485 кгц. Передавач з нею знаходиться на території самого Києва, а не в Броварах. Він малопотужний - 2 квт, і діяв по території міста. А в Харкові діяв, також, малопотужний - 7 квт. Так що, вони один одному не мішали. Зараз вони обидва дезактивовані.  

[Neon]

З Вікіпедії:
\"У 1960-их pp. Українська Республіканська Радіостанція передавала свої пересилання за трьома програмами — першою, що її трансльовано радіовузлами і радіоточками для масового слухача, і другою та третьою — для власників радіоприймачів здебільшого по містах або поблизу них. У першій програмі на теми місцевого партійного і господарського життя припадало 20 — 25 % часу, решту становили транслювання з Москви. У двох інших більше уваги присвячувано загальноукраїнським справам, у тому числі літературі й мистецтву.\"  

[Валерий П. М.]

Дякую!  

[admin]

1987 год

Закарпаття, Житомир, Полтава и Сумы - однозначно Ужгород-Ярок, Андреевка, Красногоровка и Белополье
Луцк непонятно, наверное всё таки Ковель
в Одессе, Ковеле, Кировограде, Житомир думаю была рокировка
Донецк, Винницу и Хмельницкий наверное двигали
Луганск 69,03 непонятно, возможно Ровеньки

[admin]

Я прошу у Вас пробачення, що надав інформацію про роботу 3-ої програми в 1992 році в дуже скороченому вигляді. Даю, як написано в газеті \"7 дней\".
  ІІІ-я Республиканская программа и \"Маяк\"
(3-я Республиканская транслируется с 9.00 до 24.00, а с 24.00 до 9.00 - \"Маяк\")
202 м    - 1485 кгц (Киев)     время работы 6.00-1.00
60,7 м   - 4940 кгц (Киев)     круглосуточно
203 м    - 1476 кгц (Львов)    круглосуточно
210 м    - 1431 кгц (Николаев) круглосуточно
444 м    -  675 кгц (Ужгород)  круглосуточно
  4,12 м -   72,86 мгц (стерео) 6.00-1.00
Наразі, про частоту 1485 кгц. Передавач з нею знаходиться на території самого Києва, а не в Броварах. Він малопотужний - 2 квт, і діяв по території міста. А в Харкові діяв, також, малопотужний - 7 квт. Так що, вони один одному не мішали. Зараз вони обидва дезактивовані. 

на 1988 год пока только Киев


разобраться бы чуть-чуть с Первой Союзно-Республиканской и Проминем


1986 Московский регион
[/quote] 
1986 Киевский регион

как видим 173 и 263 совпадают, 549 и 873 это известные синхросети

E.v.g. напомнил про 236 - Маяк (Григориополь), Приднестровье

[дрон]

как видим 173 и 263 совпадают, 549 и 873 это известные синхросети

Про частоту 173 кГц. Вещание на ней велось, согласно плана распределения частот в СВ и ДВ диапазонах принятом в Женеве в 1975 г на период 23.11.1978 - 23.11.1989 г.
В конце 80-х вещание на этом канале подогнали под стандарт распределения каналов в диапазоне СВ (частота кратная 9),
и с тех пор сеть перестроилась на 171 кГц. В 1991 году согласно WRTH на частоте 171 кГц работали следующие передатчики (мощность в кВт):
Москва (Ногинск) -  500; Минск - 1500; Калининград - 1000; Львов - 500; Сыктывкар - 300; Краснодар - 1000.
С 02.00 до 22.00 - первая программа Всесоюзного Радио, с 22.00 до 01.00 - вторая программа ВР.
А на 261 кГц (взамен канала на 263 кГц) работал двухмегаваттник из Талдома (110 км северее Москвы).

Кстати, согласно того женевского плана распределения частот, мощность передатчиков на частоте 1485 кГц ограничивалось 1 кВт,
и согласно WRTH-1991, в европейской части СССР работало на ней 3 передатчика:
Вильнюс - 1 кВт, Киев - 2 кВт, Харьков - 1 кВт.

[admin]

В 86м ж подстроились

[дрон]

В 86м ж подстроились

Так уж получилось, что сам этот переход я не зафиксировал. В 1986-ом служил в Казахстане. Приемник там крутил, но ДВ на нем не было,
а СВ начинались с 1000 кГц (приемник Р-326). Украинское Радио там слушал - иновещание на КВ. Настраивался кажись около 5 часов утра по местному
(02.00 по Москве) на частоту и от позывных "Реве та стогне Дніпр широкий" аж мурашки по спине бегали...

А уже после службы первый свой приемник с цифровой шкалой, Ишим-003, прикупил в мае 1990 года.

[Гвоздецкий]

Про частоту 173 кГц. Вещание на ней велось, согласно плана распределения частот в СВ и ДВ диапазонах принятом в Женеве в 1975 г на период 23.11.1978 - 23.11.1989 г.
В конце 80-х вещание на этом канале подогнали под стандарт распределения каналов в диапазоне СВ (частота кратная 9),
и с тех пор сеть перестроилась на 171 кГц. В 1991 году согласно WRTH на частоте 171 кГц работали следующие передатчики (мощность в кВт):
Москва (Ногинск) -  500; Минск - 1500; Калининград - 1000; Львов - 500; Сыктывкар - 300; Краснодар - 1000.
С 02.00 до 22.00 - первая программа Всесоюзного Радио, с 22.00 до 01.00 - вторая программа ВР.
А на 261 кГц (взамен канала на 263 кГц) работал двухмегаваттник из Талдома (110 км северее Москвы).

Кстати, согласно того женевского плана распределения частот, мощность передатчиков на частоте 1485 кГц ограничивалось 1 кВт,
и согласно WRTH-1991, в европейской части СССР работало на ней 3 передатчика:
Вильнюс - 1 кВт, Киев - 2 кВт, Харьков - 1 кВт.

А я смотрел таблицы и думал, почему не кратно 9, 173, а не 171. Да и приемники в то время были только с аналоговой шкалой, так что точные частоты я не знал.

[admin]

1989 рік

549 кГц - сінхромережа (Луч, Бровари, Красне?, Вінниця?)
657 кГц - Чернівці
810 кГц - Таранівка
873 кГц - Бровари (нічний час)
891 кГц - Коритняне
972 кГц - Луч (нічний час)
1089 кГц ???
1278 кГц - Петровка (ОДС)
1377 кГц - сінхромережа
1395 кГц - Ганнівка/Октябрське
1467 кГц - Ялта
1539 кГц - Ізюм ?
1566/1593 кГц - ?

в 1990 м убрали
873 кГц - Бровари (нічний час)
1089 кГц ???
1278 кГц - Петровка (ОДС)
1377 кГц - сінхромережа
добавили
1530 кГц
1584 кГц - Парковое
1575 кГц - Ботаническое/Никита

[admin]

1989-1990
648 кГц - Таранівка, Ганнівка/Октябрське
1431 кГц - Луч
1485 кГц - Київ/Харків?
1584 кГц - Парковое (с 1990 - Маяк)