Це частина Оболонської набережної в Києві. Але там, де невелика будка, при Януковичі були ворота, а в будці сиділа охорона. Ходити по цій частині набережної було "людям - заборонено". Хто хотів йти далі, мусив спускатись вниз і йти біля берега. Зараз ворота зрізані, замість серйозного паркану продовжили далі низенький парканчик.
Підемо по колись забороненій набережній.
Справа - приватні будиночки.
По цій нижній частині і раніше можна було гуляти.
Табуретка, а біля табуретки в ніші зховані від сонця старенькі, пузаті "охоронці". Дехто ніяк не може без "охорони".
А інші, навпаки, територію біля свого будиночка дуже навіть озеленили.
Це "Оболонський золотоверхий" храм (назву я сам придумав). Він надзвичайно піднявся і добудувався за останній рік, бо належить до Московського патріархату, і відчувається, що тепер Москва дає їм стільки грошей, скільки ті попросять. Але внутрішня частина храму ще не працює, відкритий лише підвал, де можна купити і поставити свічку. Також працює окреме невелике приміщення для хрещення, відспівування і вінчання.
Я був на Паску, великий храм був закритий. Чи, може, його на Паску закривають, щоб не затоптали ? Не знаю.
Храм розділяє "європейську" частину набережної і "африканську". Далі вже тротуар без плиточки, і природа існує. На закінченні цієї набережної існує пляж "Африка". На саму "Африку" не заїдеш машиною навіть з донецькими номерами, доводиться пройти через невеличку протоку, дуже мілку, менше, ніж по пояс. Це протока "Гібралтар".