САМЕ ТУТ і САМЕ В ЦЕЙ ЧАС у моїх очах (і напевно у багатьох інших українських телеглядачів) відбулася остаточна перемога УТ-1 над каналом «Останкіно». У період з вересня 1995-го по грудень 1996-го на хвилі УТ-1 почала працювати Студія «1+1», яка дуже повільно, але розширювала свій час мовлення і вся увага була прикута до її якісної телепродукції. Додам, що телезмагання і навіть телеконкуренція була між новими «учасниками» українського телепростору – каналом УТ-2 і Студією «1+1», а УТ-1 в цей час знаходився осторонь і займав позицію «спостерігача».
З 14 серпня 1995 року російський канал «Останкіно» припинив своє мовлення на другій частоті Державного телемовлення України.
«Історична» довідка № 1: з 14 по 27 серпня 1995 го року в усіх програмах телепередач друга частота Державного телемовлення України (теперішній канал «1+1») була названа як «УТ-2, УТ-3, канал «Росія»» з перервами в ефірному мовленні з Понеділка по П'ятницю – з 11.00 до 17.45 або 18.05. З 28 серпня по 3 вересня 1995 го року назва змінилася на «УТ-2» з перервами в ефірному мовленні з Понеділка по П'ятницю – з 10.30 до 17.45 або 18.50. З 4 по 17 вересня 1995 го року вона знову отримала назву «УТ-2, УТ-3, канал «Росія»» з перервами в ефірному мовленні з Понеділка по П'ятницю – з 16.00 до 17.00. З 18 вересня її назва остаточно змінилася на «УТ-2» або «Друга програма УТ». Хоча 4 тижні в програмі телепередач і фіґурувала назва «УТ-2, УТ-3, канал «Росія»» – в ефірі цього каналу була виключно Українська телепродукція – я особисто звірив та порівняв усі телепрограми, фільми, мультфільми, серіали... цього дискусійного періоду зі стабільним етапом «УТ-2». Ніяких розбіжностей НЕ БУЛО. Зі скарбниці своєї шкільної пам'яті додам, що з початку мовлення «УТ-2» (з середини Серпня 1995 го) серіяли «Санта Барбара» і «Бунтівний духом» транслювалися з російською озвучкою, але вже з Вересня 1995 го вони перейшли на озвучення Рідною мовою! Серіал «Шерлок Голмс» пригадую тільки з Українською озвучкою. Стосовно іншої закупленої зарубіжної кіно- і мультиплікаційної продукції, яка «транзитом» перейшла на другу частоту Державного телемовлення України я не впевнений (можливо вони пішли шляхом «Санта Барбари» а можливо «Шерлока Голмса»), бо з-за кадру блакитного екрану Телевізора звучала Українська мова. Так, з 18 вересня 1995 го року по 31 грудня 1996 го року канал УТ-2 був абсолютно самостійним і ні з ким не ділив свій ефірний час. Але з 1 січня 1997 го року все кардинально й безповоротно змінилося – на другій частоті Державного телемовлення України окрім УТ-2 з'явилася Студія «1+1», яка перейшла з першої частоти Держтелемовлення (себто з УТ-1). Таким чином з 1 січня 1997 го року по 3 серпня 2003 го року Студія «1+1» все більше і більше «стискала» ефірний час УТ-2 з ранкового та вечірнього телеполюсів до кількагодинного мовлення навколо обіднього телеекватора, цим самим витісняючи з телепростору України кращі теленадбання УТ-2! З 4 серпня 2003 року по 3 вересня 2004 го року програми місцевих обласних телебачень переходять з УТ-1 і займають весь ефірний час УТ-2 (так, принаймні, було в Тернопільській області й зафіксовано в усіх програмах телепередач Тернопільської області, а в загальноукраїнських ґазетах були програми УТ-2, КДРТРК, каналу «Культура»). Протягом 4 і 5 вересня 2004 року в програмі телепередач друга частота Держтелемовлення України позначалася ще як «УТ-2», проте в цей час жодної передачі УТ-2 не було! 6 вересня 2004 го року друга частота Держтелемовлення України іменується «Канал «1+1»», а канал УТ-2 припинив своє існування!
Історична» довідка № 2: з 14 по 27 серпня та з 4 по 17 вересня 1995 го року 1995 го року в усіх програмах телепередач друга частота Державного телемовлення України (теперішній канал «1+1») була названа як «УТ-2, УТ-3, канал «Росія»». Проте з 18 вересня її назва остаточно змінилася на «УТ-2» або «Друга програма УТ» і назва «УТ-3» вже ніколи не фіґурувала на цій частоті у програмі телепередач (хоча доволі чітко пам'ятаю значок «УТ-3» у верхньому куточку Телевізора в 90 х роках на каналах УТ-2 й УТ-3. Можливо передачі були записані або ж куплені в УТ-3, а може телепродукція УТ-3 «розчинилася» у просторі УТ-2 й УТ-3 – про це, напевно, знали тільки самі керівники, працівники та орґанізатори Українського Державного телебачення). Згадка про УТ-3 з'явилася тільки 18 листопада 1996 го року – він очолив іншу частоту телемовлення з назвою «УТ-3 (38 канал)», в структурі якої по 29 грудня 1996 року були «ІНТЕР», «УКРАЇНА», «КДРТРК», «ГРТ» і «Місцеве обласне телебачення». З 30 грудня 1996 го року ця частота телемовлення вже називалася «ІНТЕР» (хоча в програмі телепередач окремих ґазет писало «УТ-3 / ІНТЕР»). Можливо це мої особисті романтичні сентименти, але історія УТ-1, УТ-2 й УТ-3 нагадує драму-трагедію «Олімпіка», «Титаніка» і «Британіка», де УТ-3 – це «Титанік», адже «пішов на дно» раніше за всіх, зіткнувшись з айсберґом «ІНТЕР»; УТ-2 – це «Британік», який «прожив» трохи довше й за цей період здійснив кілька вдалих «телерейсів», але також «пішов на дно», підірвавшись на підводній міні «Студія «1+1»»; УТ-1 – це «Олімпік» – «найживучіший» серед «братів», але зі своїми вдалими і невдалими «телерейсами», від якого залишився тільки «корпус» (будівля і відлуння колишньої телеатмосфери, а може і найцінніше – телеархів УТ-1, УТ-2 й УТ-3) в якому затишно розмістився «Перший Національний»!
http://toloka.to/t60038