Зі сторінки у ФБ:
Харківське обласне радіо
14 год ·
На Харківщині мають бути декомунізовані назви декількох сіл. За висновками Українського інституту національної памʼяті з 9-ти населених пунктів, які містять символіку комуністично-тоталітарного режиму, чотири — в Харківській області. "Це не очевидні назви", - сказав телефоном в ефірі програми "Відкритий доступ. Реформи" начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної памʼяті Богдан Короленко. Серед них села Олійники (до 19-го року - Мотузівка) Сахновщинського району та Первухинка (до 19-го року — Тік), що на Богодухівщині, названі за прізвищами Олійника (більшовик, що загинув у бою з підрозділами армії УНР) та Первухина (активний учасник встановлення радянської влади, двічі увʼязнювався гайдамаками Скоропадського). Про інші села, назви яких підлягають декомунізації, Богдан Короленко сказав: "Два знаходяться в Нововодолазькому районі, це село Мелихівка, до 20 року називалося Линівка (у 20-му році названа на честь Мелихова, командира загону по боротьбі з куркульським бандитизмом. Загинув саме під час проведення продрозкладки). Тобто назва однозначно підлягає перейменуванню, тому що повʼязана зі встановленням радянської влади. В тому ж районі село Рябухине до 22 року мало чудову українську назву Гуляйполе. Воно було перейменовано на честь комнезама цього села - Рябухи, котрий загинув під час встановлення радянської влади".
Представник Українського інституту Національної памʼяті додав, що декомунізація не затратна, розмови про великі кошти, витрачені на неї, є спекуляцією, оскільки гроші на планову заміну табличок закладені в комунальні платежі.
За словами координатора Харківської топонімічної групи Марії Тахтаулової, в нашій області перейменовано понад 4 тисячі назв вулиць. Але недостатньо інформації щодо постатей, іменами котрих їх названо: "У нас є проблемні питання щодо фасадів будинків де зберігається чимало серпів та молотів, які заборонені законом для публічної демонстрації. З одного боку є архітектурний спадок, який треба оцінювати з точки зору мистецької цінності. Тут мають включитися фахівці. З іншого боку, є закон, і він диктує демонтувати ці символи... Московський район — назва, яка підпадає під дію закону про декомунізацію. Тому що цей район дістав назву від району сталінського. Був у нас кагановицький район і сталінський. На хвилі десталінізації перейменовано сталінський район у московський, а кагановицький у Київський відповідно. Сталін у Москві, Каганович у Києві, - такі паралелі. Щодо Московського проспекту - це історична назва. Тут можуть виникнути дискусії. Кожен мешканець Харкова може виступити з ініціативою перейменування. Треба звертатися до органів місцевого самоврядування", - сказала Марія Тахтаулова.
Довідково: за три роки декомунізації в Україні перейменовано більше тисячі одиниць адміністративно-територіального устрою, близько 51 тисячі обʼєктів топоніміки, демонтовано приблизно 2,5 тисячі памʼятників з символікою тоталітарно-комуністичного режиму.