Мінфін намагається вийти із ситуації, як може, і не завжди зграбно. Наприклад, зобов'язавши АТ "Укрзалізниця", ПрАТ "Укргідроенерго" і ПрАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" виплатити як дивіденди за 2018-й не 30% прибутку, а всі 90%. Не пощастило й компаніям із меншою держчасткою в капіталі, — вони також мають віддати країні 90% замість 50. Виняток зробили тільки для Ощадбанку, але це, скоріше, привід задуматися про фінансову спроможність самого банку.
Нинішнє видоювання держкомпаній — це необхідність. Але в перспективі виплата 90% заробленого тепер не дасть змоги компаніям інвестувати в розвиток потім. Що наступного року може призвести до зниження ВВП, яке спровокує зниження надходжень до держбюджету і новий виток проблем із держфінансами. Але хто там уже згадає, з чого все почалося.
Також Мінфін ініціював за тиждень до нового року додаткове внутрішнє запозичення в обсязі до 10 млрд грн у рахунок фінансування держбюджету майбутнього року. За офіційною версією, щоб "запобігти кризі ліквідності та неплатоспроможності на початку бюджетного року", за неофіційною — аби хоч щось підлатати ще цього бюджетного року.
Уже зараз загроза не втримати граничного обсягу дефіциту держбюджету більш ніж реальна. Мінфін затягнув паска, але навіть з урахуванням економії держвидатків в обсязі 25 млрд грн плановий дефіцит держбюджету під кінець року буде перевищено на 26 млрд грн. І це оптимістичний сценарій.
Фінансування незахищених видатків (усього, крім пенсій і соцвиплат) уже зупинили. Тобто всі ті з реального сектору, хто ризикнув цього року співпрацювати з нашою державою, принаймні до Нового року своїх грошей не побачать. Цікаво, чи розрахувалися в уряді за сканери для оновленої митниці й вивіску для Офісу протидії рейдерству? Добре, якщо так.
Довгі роки головною проблемою в співпраці бізнесу з державою була недовіра. З державою працювали або "свої", або ідіоти, згодні зробити тепер, а гроші отримати через два роки. Нерідкою була проблема банально знайти охочого взяти участь у тендері. І чимало зусиль було докладено до того, аби переконати бізнес, що держава готова розраховуватися вчасно та без затримок. Після того, як бізнес недоодержить приблизно 35–40 млрд грн за вже виконані цього року роботи й послуги, рівень його довіри до уряду знову буде на нульовій позначці. І знову це позначиться на вповільненні темпів ВВП, адже інших джерел інвестицій у розвиток, крім зароблених грошей, у бізнесу немає. А тут навіть заробленого не повертають. Який там був пріоритет в амбіційної команди Гончарука? Ах так, середньорічне зростання ВВП у 7%.
Непросто і місцевим бюджетам, — саме за їхній рахунок уряд фінансує пенсії та зарплати. Коли Гончарук стверджує, що в держбюджеті достатньо коштів на виплати захищених статей видатків, це не так. У держбюджеті порожньо, а кошти на ці виплати йдуть із єдиного казначейського рахунку і в основному з місцевих бюджетів. Протягом року така практика припустима для покриття касових розривів — майже мікрокредити до зарплати, лише державного масштабу. Але до кінця бюджетного року всі взяті з єдиного казначейського рахунку кошти мають на нього ж повернутися. Тільки де їх взяти? Якщо ситуація з виконанням бюджету не поліпшиться за сім робочих днів, що залишилися до кінця року, то борг держбюджету перед єдиним казначейським рахунком становитиме приблизно 20–25 млрд грн, і їх теж треба буде десь узяти.
Причин такої ситуації в держфінансах багато. По-перше, бездарне планування. По-друге, безглузде стимулювання Мінфіном зміцнення гривні залученням спекулянтів-нерезидентів в ОВДП. По-третє, відсутність зв'язку між монетарною і фіскальною політиками. Поки що цей зв'язок виражено підписанням меморандуму про співробітництво між урядом і НБУ — порожнього документа, який нікого ні до чого не зобов'язує. Інших ознак, навіть непрямих, того, що ці два відомства взагалі спілкуються, ми не бачимо. По-четверте, "касовий розрив" у комунікації Мінфіну й Держказначейства. За інформацією
DT.UA, міністр фінансів місяць не могла знайти часу для розмови з головою Держказначейства, і ми не впевнені, що ця розмова нарешті відбулася. По-п'яте, нездатність нових керівників реформованих митниці й податкової впоратися із довіреними їм відомствами. Парадоксальним чином некорупційна митниця приносить скарбниці грошей у рази менше, ніж корупційна, навіть із поправкою на ревальвацію гривні. По-шосте, зростання "тіні", спровоковане відсутністю контролю, регуляцій і виразної економічної політики в уряду.
Та все це можна виправити. Непоправне інше. Прем'єр-міністр бреше. Собі й оточенню, чиновникам і бізнесу. Замість того, щоб у складній ситуації спробувати все виправити, попутно вселяючи впевненість у підлеглих, він ховається за цифрами й графіками, які мають показати нам, що нинішня криза — благоденство. Так, податкова за підсумками 11 місяців зібрала 410 млрд грн. Так, Олексію Валерійовичу, це більше, ніж за 11 місяців минулого року. Але тоді вже давайте скажемо людям, що за планом за 11 місяців мали зібрати 418 млрд грн, за рік — 453 млрд, а в результаті на 19 грудня 2019-го маємо 415 млрд і дива не очікуємо.
А як так вийшло, що, за версією КМУ, митниця виконала план на 100,1%, хоча за планом за рік мала зібрати 352 млрд грн, а по факту на 19 грудня 2019-го зібрала 305 млрд? І як так вийшло, що 305 млрд у 2019-му на 1% перевищили 327 млрд у 2018-му? Може, ще раз порахуєте й припините маніпулювати?
Неможливо вирішувати проблему, якщо ти всім розповів, що її немає. Не пояснити бізнесу, чому він не одержить своїх грошей, хоча в держави вони нібито є. Не виправдатися перед місцевими бюджетами, які знову й знову повинні рятувати центральну владу, хоча вона звітує про фінансову спроможність. Не домовитися про конструктивне співробітництво з держкомпаніями, які вимушено віддали останнє країні, яка не дуже-то й бідує. До речі, амбіційні плани уряду теж не реалізувати.
Для початку треба навчитися хоча б визнавати проблеми, а потім вчитися їх вирішувати заздалегідь. Жаль, що тренуватися Гончарук буде на 40-мільйонній державі.
https://m.dt.ua/finances/u-derzhbyudzheti-nemaye-groshey-ale-ne-ce-strashno-333529_.html#.Xf3xCLQortQ.facebook
Останні повідомлення