Цитата: "Sid Meyer" post=22897Чесно кажучи, дивує масштаб обговорення старих телевізорів на цьому форумі.
А нічого дивного. У мене самого досі в експлуатації (тобто, у мене особисто і в родичів) перебувають 6 телевізорів, власноручно зроблених свого часу (1999 ... 2001 рр.) з 3УСЦТ. Переробляв за таким алгоритмом:
1. Викидаємо заводський модуль колірності, натомість встановлюємо МЦ-97 від ND Corp. (TDA4655/57, TDA4661, TDA4565, TDA4580, TDA6103).
2. Доопрацьовуємо модуль радіоканалу. Замість СК-М-24 і СК-Д-24 встановлюємо UV-915 (Philips), за рахунок чого отримуємо можливість перекрити всі ефірні й кабельні канали, а також істотно підвищити чутливість, обмежену шумами. Відповідно, в СМРК викидаємо перший каскад УПЧ, а К174УР5 замінюємо на К1021УР1 (з відповідною зміною обв'язки, де потрібно), міняємо також компоненти у колі АРП. Встановлюємо плату зовнішньої комутації (SCART).
3. Додатково встановлюємо систему дистанційного керування МСН-97 від ND Corp. (процесор Philips PCA84C640P, енергонезалежна пам'ять на 90 каналів, автопошук, останов, стабільна графіка, синій екран при відсутності сигналу, система команд RC-6).
4. Блок живлення, рядкову і кадрову розгортки залишаємо без змін. Тільки викидаємо звідти всі "електроліти", замінюючи їх на свіжий імпорт, а також всю "кераміку" К10-7в (червоні "прапорці", замінюємо на імпортні), і всі транзистори КТ315/КТ361 (міняємо на BC547/BC557).
5. Щоб кінескоп жив довго і щасливо, робимо плавний розігрів (протягом 1 ... 1,5 хв.) і затримку увімкнення телевізора на час цього розігріву. У мене телевізор у корпусі Blaupunkt з кінескопом 67 см (1986 року народження). У тещі вдома стоїть телевізор з аналогічною начинкою, але у корпусі "Електрон-Ц260Д" (1982 р., дослідна партія, коштував тоді 1300 совєтських рублів), кінескоп 67 см, фінський, рідний(!). У селі - в корпусі "Електрон-Ц280Д", але на кінескопі 61ЛК4Ц (1990 р.), який своє перше життя пожив ще у ламповому телевізорі. Наразі всі вони почуваються прекрасно і жодних ознак втрати емісії, порівняно з тим, що було в магазині, не виявляють. Нещодавно заходив майстер з "Тріолану" (кабельний оператор у Києві), перевіряв якість сигналу. Глянув на мій ящик - і довго не міг оговтатись. "Не може бути," - каже, - "у багатьох нові показують набагато гірше!"
А головна перевага - це модульна конструкція. Завдяки тому, що ці телевізори складаються з окремих уніфікованих взаємозамінних плат, я практично будь-яку несправність можу усунути протягом 15 ... 20 хвилин, навіть не вмикаючи паяльника. А собівартість ремонту не перевищує 20 грн. (це у найгіршому випадку, якщо доведеться купувати плату на радіобазарі). Одразу ж скажу, що останній раз це траплялося більше 5 років тому. То ж наведіть мені, будь ласка, хоча б один аргумент - чому я маю відмовлятися від цієї техніки на користь модних LCD-дошок, в яких кольори і рівень чорного плавають, в залежності від кута огляду, як на дитячому календарику з двома картинками. І ще, мало не забув сказати: за рахунок великих динаміків і пристойного об'єму корпусу, звучать вони теж незрівнянно краще за сучасні.
Цитата: "Sid Meyer" post=22897О, доречі перші радянські кольорові телевізори Темп-22 і Радуга підтримували NTSC. Комусь пощастило 
Важко сказати, наскільки пощастило. Річ у тім, що стандарт розкладання телевізійного зображення в СРСР і в США істотно різнився: в СРСР - 625 рядків / 50 полів за секунду, а в США - 525 рядків / 60 полів за секунду. Відтак, напряму застосувати в СРСР систему NTSC, прийняту для кольорового мовлення у США, виявилося неможливо. Тому для дослідних кольорових передач на початку 1960-х років в СРСР застосовували доволі екзотичну модифікацію системи NTSC, яка згодом, наскільки мені відомо, для регулярного мовлення більше ніде й ніколи не застосовувалася. Зокрема, частоти рядкової і кадрової розгортки дорівнювали, як і в сучасних системах SECAM і PAL, відповідно 15625/50 Гц (у США - 15750/60 Гц), а частота кольорової піднесучої - приблизно 4.43 МГц, як у системі PAL, яка з'явилася на кілька років пізніше (у США - приблизно 3,58 МГц). То ж, якщо на вхід такого телевізора подати сигнал системи SECAM або PAL, то зображення буде або чорно-білим, або ж хаотично забарвленим (за рахунок шумів у тракті колірності). А якщо американський NTSC - то ще й зі зменшеним розміром по вертикалі. То ж колір на екрані такого раритету вдасться побачити, хіба що, при наявності у джерела сигналу режиму "NTSC 4.43".
Останні повідомлення