Щось ви все про сучасні комп'ютери, та про сучасні.
А були колись і не такі. Приблизно з 1987 року почалась мода робити саморобні комп'ютери "ZX-spectrum", це розробка компанії "Sinclair Research". Спочатку їх пробували робити лише спеціалісти в цифровій техніці, а вже потім - хто попало. Такий комп'ютер мав оперативної пам'яті аж 32 кілобайти, і 16 кілобайт постійної пам'яті, в ній було запрограмоване все управління комп'ютером, і ще солідний інтерпретатор BASIC, щоб можна було при бажанні робити свої програми. Файли записувались на побутовий магнітофон в цифровому форматі (так званий метод подвоєння частоти, "1" записувалась частотою, в два рази більшою, ніж "0"), і з магнітофона зчитувались. Зображення замість монітора треба було дивитись на звичайному телевізорі, і картинка було кольорова, відеоадаптер давав аж 8 кольорів, і мав 8 кілобайт пам'яті. Клавіатура могла бути зовнішньою, або кріпилась зверху на комп'ютері.
Ось так виглядав комп'ютер, який я зробив для себе:
А скільки ігрових програм було до того комп'ютера ! Я не був ігроманом, але назбирав більше 6 бобін цих програм, і зчитував і записував їх своїм магнітофоном "Юпітер". Це на одній бобіні приблизно 8 годин цифрової інформації, а кожний файл зчитувався хвилин 5.
Де ми брали ці ігри ? Сам дивуюсь. Ми ними обмінювались, а першоджерело, як правило, залишалось невідомим.
Все старіє, і цей ігровий комп'ютер з часом став непотрібним. Викинути все одно не можу він просто лежить в гаражі.